Одного разу цукринки поверталися після занять додому. Як завжди, проходили повз старий будинок.
Одного разу цукринки поверталися після занять додому. Ішли й роздивлялися все навколо.
Одного разу цукринки поверталися після занять додому. І раптом їх хтось окрикнув. Покрутили головами цукринки й нікого не побачили.
Одного разу цукринки поверталися зі школи додому. І раптом побачили дуже красивий будинок.
АнтиШкола комунікації «Цукор» підбиває підсумки першого семестру. Саме для цього започатковуємо в блозі нову рубрику «Цукрові твори», у якій будемо публікувати те, що написали наші учні. Перші літературні здобутки – це завжди невеличка, але перемога. Ми пишаємося нашими учнями.
Дитина не хоче читати! Що робити? Це одвічне питання батьків тих школярів, для яких читання перетворюється на виснажливе перегортання сторінок творів зі списку шкільної програми. Сьогодні спробуємо розібратися із цією проблемою і запропонуємо дієвий варіант того, як допомогти дитині полюбити читання.
Як впізнати освічену людину? Вона переконливо говорить, грамотно пише та критично мислить. Саме такий посил ми закладали, створюючи концепцію АнтиШколи комунікації «Цукор» та задумуючи систему говорю-пишу-думаю. Але чи є якась навичка, що б переважила всі інші?
Сучасна дитина... яка вона? Що робить її щасливою? Чи встигаємо ми, батьки, насолодитися спілкуванням з дитиною, награтися з нею, набутися, "нарадітися" і ще багато "на"? Як часто фантазуємо разом з дитиною, сміємося, підтримуємо її ідеї та, здавалось би, шалені починання?
Таке запитання лунає звідусіль – зі сторінок соцмереж від тих, хто взяв на себе роль гуру-психолога, батьків «я же мать!», старшого покоління з обов’язковим додаванням: «От у наш час!» та навіть від шкільних вчителів… Ба більше, усі разом шукають причини, звинувачують батьків, школу, Міністерство освіти і усіх письменників разом взятих.
